Не всі знають, що сорт чаю переважно залежить від методів його обробки. Ключовим етапом тут є процес окислення чи інакше – ферментація. Саме від її результатів залежить смак та колір готового напою. На те, яким буде сорт, впливають умови, в яких відбувається процедура ферментації. До ключових факторів відносяться температурні показники, вологість та тривалість процесу.

Класичні сорти

До цієї категорії належать чорний та зелений чай. Відрізняються вони ступенем ферментації, тобто рівнем окиснення вихідної сировини перед сушінням. Найбільш ферментованим є зелений варіант. У ході його виготовлення збирають в основному бруньки та листки. Після цього вони проходять термічну обробку, щоб уникнути окислення. Завдяки цьому зростає концентрація дубильних речовин, що формують основу смаку цього напою.

Чай розсипний роблять здебільшого у Китаї, Індонезії, Японії та Індії. До найпопулярніших зелених сортів відносяться:

• Бі Ло Чунь;
• Мен Дін Гань Лу;
• Чжу Е Цин.

Чорний чай робиться переважно з пагонів, тобто верхніх листків і бруньок, що не розпустилися. Окислення тут відбувається на 100%. Таким чином виходить напій із терпким смаком та інтенсивним ароматом. Саме за ці властивості він набув такої популярності у всьому світі.

Екзотичні сорти

Такі види мають попит в основному у цінителів і гурманів, яким мало смакових якостей традиційних чорних і зелених сортів. Одним із найекзотичніших можна вважати білий чай. Листочки для нього збираються тільки з тих кущів, у яких бруньки покриті густим білим ворсом. Тому такий напій називається Бай Ча, що у перекладі означає «білий чай».

Білий чай виробляють двома способами.

1. Тільки з бруньок.
2. Суміш із листя та бруньок.

У процесі виготовлення його висушують. Зі втратою вологості відбувається і окислення — приблизно на 7%. Результатом стає легкий напій з цікавим ніжним смаком та ароматом, у якому відчуваються квіткові, медові та фруктові нотки.

Жовтий чай буває на основі листя та бруньок. Сировину збирають до того, як бруньки покриваються характерним пушком. Ферментація такого чаю невелика – до 10%. Після температурної обробки сировина накривається вологим полотном. В результаті легкого окислення чай стає злегка жовтуватим. Це м’який напій із солодким післясмаком.

Чаї можуть бути і трав’яними. Тим, хто віддає перевагу своєрідному пряному аромату і легкому смаку, можна придбати такий продукт на сайті спеціалізованого магазину. Екзотичним вважається і улун. Для його приготування використовують листя зрілих кущів. Розрізняють сильно- і слабоферментовані види улуну. Перший тип, за смаковими особливостями, ближчий до чорного чаю. Він відрізняється деревними та карамельними відтінками смаку. Другий вид, або світлий улун, нагадує зелений чай, оскільки має квітковий аромат.

Для виробництва пуера використовуються не лише бруньки та листя, але навіть і живці. Буває два види цього напою – Шен та Шу. Шен ферментується десятиліттями і за смаком нагадує зелені сорти. Чим більше йому років, тим м’якіші смакові якості виявляються. Найкращий напій цього сорту виходить із старих чайних дерев, вік яких сягає кількох сотень років.

Шу пуер відрізняється більш насиченим смаком, в якому вгадується аромат опалого листя, грибів та деревини. У більш витриманих та дорогих сортах смак має нотки горіха та шоколаду. Під час виготовлення такого чаю він спеціально проходить прискорену ферментацію. Це робиться для того, щоб якнайшвидше зістарити його. Незважаючи на те, що продається Шен та Шу в спресованих млинцях, цей чай належить до категорії розсипчастих.

Є ще один, не дуже популярний сорт — сушонг. Це «копчений» чай, який виготовляється з грубого листя. Характерний димний аромат утворюється через просушування листочків на ялинових дровах.